апостол на старославянском читать

(л. р҃м ѡ҆б.) Знамєна́нїѧ къ гала́тѡмъ посла́нїѧ.

[а҃] П о предписа́нїю по́вѣсть, ѡ҆ свое́мъ преложе́нїи ѿ жидо́вства по ꙗ҆вле́нїю.

[в҃] Ѡ҆ свидѣ́тельствѣ а҆по́столѡвъ, и҆ ѡ҆ житїѝ вѣ́рнѣ.

[г҃] Ѡ҆ є҆́же къ ки́фѣ противорѣ́чїи.

[д҃] Ꙗ҆́ кѡ вѣ́рою ѡ҆сщ҃е́нїе, а҆ не зако́номъ.

[є҃] Ꙗ҆́ кѡ и҆ а҆враа́мъ ѿ вѣ́ры ѡ҆правда́сѧ, во ѻ҆́бразъ на́мъ.

[ѕ҃] Ꙗ҆́ кѡ зако́нъ не ѡ҆правда́етъ, но ѡ҆блича́етъ, и҆ клѧ́твꙋ возлага́етъ, ю҆́же разрѣша́етъ хрⷭ҇то́съ.

[з҃] Ꙗ҆́ кѡ не ѿ зако́на, но ѿ ѡ҆бѣтова́нїѧ бл҃га̑ѧ.

[и҃] Ꙗ҆́ кѡ под̾ сꙋдо́мъ бы́ша и҆̀же въ зако́нѣ.

[ѳ҃] Ꙗ҆́ кѡ свобо́дною жено́ю а҆враа́млею, и҆ и҆́скреннимъ дѣ́тищемъ пред̾ѡбрази́вшымсѧ, не подоба́етъ на́мъ порабощє́нымъ бы́ти зако́нꙋ.

[і҃] Ꙗ҆́ кѡ зва́нїе на́ше не подлежи́тъ ѡ҆брѣ́занїю и҆ зако́нꙋ, за хрⷭ҇то́вꙋ стрⷭ҇ть.

[а҃і] П одписа́нїе свобо́ды, ꙗ҆́же по дх҃ꙋ ст҃о́мꙋ.

[в҃і] Ѿ веде́нїе ѿ привлача́ющихъ ко ѡ҆брѣ́занїю. и҆ подвиже́нїе къ но́вомꙋ животꙋ̀ дх҃о́вномꙋ. (л. рм҃а)

Сказа́нїе къ гала́тѡмъ посла́нїѧ ст҃а́гѡ а҆пⷭ҇ла па́ѵла.

С їѐ посыла́етъ ѿ ри́ма, ви́дѣвъ и҆̀хъ ᲂу҆жѐ и҆ наꙋчи́въ. Вина́ же посла́нїѧ сїѧ̀: Наꙋче́ни бы́вше до́брѣ гала́тє ѿ а҆пⷭ҇ла, и҆ вѣ́ровавше и҆́скреннѡ во хрⷭ҇та̀, по ѿше́ствїи а҆пⷭ҇ловѣ прельсти́шасѧ ѿ нѣ́кихъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆брѣ́затисѧ. Сїѧ̑ ᲂу҆́бѡ ᲂу҆вѣ́давъ а҆пⷭ҇лъ, пи́шетъ къ ни́мъ. И҆ пе́рвѣе ᲂу҆́бѡ свидѣ́тельствꙋетъ и҆̀мъ, ѡ҆ не́йже и҆мѣ́ѧхꙋ вѣ́рѣ, и҆ и҆́скреннѣмъ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ и҆зволе́нїи: ᲂу҆корѧ́етъ же, ꙗ҆́кѡ несмы́сленнѡ содѣ́ѧвшымъ, и҆ преложи́вшымсѧ. Та́же повѣствꙋ́етъ ѡ҆ зако́нѣ и҆ вѣ́рѣ, ꙗ҆́же по а҆враа́мꙋ, и҆ показꙋ́етъ ѿ зако́на же, и҆ же́нъ а҆враа́мовыхъ, и҆носказа́тельнѣ толкꙋ́ѧ и҆̀хъ, до вре́мене да́нымъ бы́вшымъ и҆ сѣ́ни и҆ ѡ҆брѣ́занїю, и҆ и҆спраздни́тисѧ и҆̀мъ про́чее хрⷭ҇то́вымъ прише́ствїемъ. И҆ си́це и҆з̾ѧсни́въ, завѣщава́етъ про́чее и҆́мъ ктомꙋ̀ не внима́ти прельща́ющымъ ѧ҆̀, но па́че держа́тисѧ вѣ́ры, ꙗ҆́же во хрⷭ҇та̀, и҆ вѣ́дѣти, ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́же ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ бл҃года́ть, ᲂу҆пражднѧ́етъ є҆́же по пло́ти ѡ҆брѣ́занїе, и҆ си́це па́ки ѡ҆ ѻ҆бы́чаехъ наꙋчи́въ и҆ наказа́въ, скончава́етъ посла́нїе. (л. рм҃а ѡ҆б.)

И҆́но предвѣ́дѣнїе і҆ѡа́нна златоꙋ́стагѡ

И҆́ же ѿ і҆ꙋдє́й вѣ́ровавшїи, вкꙋ́пѣ ᲂу҆́бѡ ѡ҆ предпрїѧ́тїи і҆ꙋде́йства хва́лѧщесѧ, вкꙋ́пѣ же и҆ тщесла́вїемъ пїѧ́нствꙋюще, и҆ хотѧ́ще са́нъ ᲂу҆чи́тельный себѣ̀ приложи́ти, прише́дше въ ꙗ҆зы́къ гала́тскїй ᲂу҆ча́хꙋ и҆̀хъ, ꙗ҆́кѡ подоба́етъ ѡ҆брѣ́затисѧ, и҆ сꙋббѡ́ты храни́ти и҆ новомѣ̑сѧчїѧ, и҆ не внима́ти па́ѵлꙋ ѿе́млющꙋ и҆̀хъ. И҆́же бо ѡ҆ петрѣ̀, и҆ і҆а́кѡвѣ, и҆ і҆ѡа́ннѣ, не возбранѧ́етъ, пе́рвїи а҆пⷭ҇лѡмъ сꙋ́ще, и҆ со хрⷭ҇то́мъ бы́вше, и҆ вои́стиннꙋ не возбранѧ́хꙋ: но не ᲂу҆законѧ́юще сїѐ творѧ́хꙋ, но не́мощи сходѧ́ще вѣ́ровавшихъ і҆ꙋдє́й. Па́ѵелъ же въ ꙗ҆зы́цѣхъ проповѣ́дꙋѧ, не тре́боваше такова́гѡ схожде́нїѧ. Є҆гда́ же во і҆ꙋде́йстѣй странѣ̀ бы́сть, тогда̀ и҆ то́й потре́бова схожде́нїѧ сегѡ̀. Но прельстѧ́щїи не глаго́люще вины̀, и҆́хже ра́ди и҆ се́й и҆ ѻ҆нѝ схожда́хꙋ, прельща́хꙋ простѣ́йшихъ, глаго́люще: ꙗ҆́кѡ не подоба́етъ внима́ти па́ѵлꙋ: се́й бо вчера̀ и҆ дне́сь ꙗ҆ви́сѧ, ѻ҆ни́ же пе́рвїи, и҆ ѡ҆ петрѣ̀: и҆ се́й ᲂу҆́бѡ ᲂу҆чени́къ а҆пⷭ҇лѡвъ бы́сть, ѻ҆ни́ же хрⷭ҇то́вы: и҆ се́й є҆ди́нъ, ѻ҆ни́ же мно́зи, и҆ столпѝ це́ркве. и҆ лицемѣ́рїемъ є҆щѐ ѡ҆клевета́хꙋ є҆го̀, глаго́люще, ꙗ҆́кѡ то́й са́мъ ѿе́млѧй ѡ҆брѣ́занїе, ꙗ҆влѧ́етсѧ потре́бовавъ си́хъ и҆́ндѣ: и҆ и҆́накѡ ᲂу҆́бѡ ва́мъ, и҆́накѡ же и҆ны̑мъ проповѣ́дꙋѧ. Є҆лма̀ ᲂу҆́бѡ возжже́нъ ви́дѣ ꙗ҆зы́къ ве́сь, и҆ пожа́ръ лю́тъ возгорѣ́сѧ въ це́ркви галаті́йстѣй, и҆ созда́нїе коле́блемо бѣдꙋ̀ прїе́млюще па́сти. ѻ҆́во ᲂу҆́бѡ ѿ ꙗ҆́рости пра́ведныѧ, ѻ҆́во же ѿ печа́ли содержи́мь, и҆́бо и҆ сїѐ ꙗ҆ви́лъ є҆́сть ре́къ: ꙗ҆́кѡ ᲂу҆̀бо хотѣ́лъ бы прїитѝ къ ва́мъ ны́нѣ, и҆ премѣни́ти гла́съ мо́й, пи́шетъ посла́нїе сїѐ ко всѣ́мъ си̑мъ ѿвѣщава́ѧ. И҆ а҆́бїе ѿ предисло́вїѧ проти́вꙋ ѻ҆́номꙋ (л. рм҃в) простира́етсѧ, и҆́мже прокопова́юще є҆гѡ̀ ᲂу҆чи́тельскїй са́нъ, глаго́лахꙋ: ꙗ҆́кѡ про́чїи ᲂу҆́бѡ хрⷭ҇то́вы, се́й же а҆пⷭ҇лѡвъ бы́сть ᲂу҆чени́къ. тѣ́мже и҆ си́це начина́етъ посла́нїе: Па́ѵелъ а҆пⷭ҇лъ, не ѿ человѣ̑къ, ни человѣ́комъ, но і҆и҃сомъ хрⷭ҇то́мъ, и҆ бг҃омъ и҆ ѻ҆ц҃е́мъ. Сїѐ че́сти ра́ди ꙗ҆́же ко ѻ҆ц҃ꙋ̀ ре́клъ є҆́сть, и҆ сла́бости ра́ди слы́шателей. Чесѡ́ же ра́ди сїѐ нигдѣ́же и҆́ндѣ приложи́лъ ко и҆ны́мъ посыла́ѧ: и҆ ѻ҆вогда̀ своѐ и҆́мѧ то́чїю полага́етъ, и҆лѝ двои́хъ, и҆лѝ трїе́хъ и҆ны́хъ и҆мена̀. Здѣ́ же мно́жество цѣ́ло положи́лъ: чесѡ́ ли ᲂу҆́бѡ ра́ди, клевета́хꙋ бо є҆го̀, ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ сїѧ̑ проповѣ́дꙋетъ, и҆ но́во ᲂу҆че́нїе вво́дитъ въ догма́тѣхъ: хотѧ́ же ѿѧ́ти сїѐ ѕло́е мнѣ́нїе и҆́хъ, и҆ показа́ти, ꙗ҆́кѡ мно́ги и҆́мать ѻ҆́бщники ᲂу҆че́нїю семꙋ̀, счини́лъ є҆́сть себѣ̀ бра́тїю, сказꙋ́ѧ, ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́же пи́шетъ, и҆ ѿ ра́зꙋма и҆́хъ пи́шетъ. (л. рм҃в ѡ҆б.)

КЪ ГАЛА́ТѠМЪ ПОСЛА́НІЕ

СТ҃А́ГѠ А҆ПО́СТОЛА ПА́ѴЛА.

(заⷱ҇ рч҃и) сⷯ а҃ П а́ѵелъ а҆пⷭ҇лъ, ꙳ Въ четверто́къ д҃і-ѧ недѣ́ли: Па́ѵелъ а҆по́столъ ꙳ [ни ѿ человѣ̑къ, ни человѣ́комъ, но і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ и҆ бг҃омъ ѻ҆ц҃е́мъ, воскреси́вшимъ є҆го̀ и҆з̾ ме́ртвыхъ:] в҃ И҆ и҆̀же со мно́ю всѧ̀ бра́тїѧ, це́рквамъ галаті́йскимъ.

(заⷱ҇ рч҃ѳ) г҃ Б л҃года́ть ва́мъ ꙳꙳ Въ сꙋббѡ́тꙋ к҃є: Бра́тїе, бл҃года́ть ва́мъ ꙳꙳ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀, и҆ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀: д҃ Да́вшагѡ себѐ по грѣсѣ́хъ на́шихъ, ꙗ҆́кѡ да и҆зба́витъ ны̀ ѿ настоѧ́щагѡ вѣ́ка лꙋка́вагѡ по во́ли бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ: є҃ Є҆мꙋ́же сла́ва во вѣ́ки вѣкѡ́въ, а҆ми́нь. ѕ҃ Чꙋждꙋ́сѧ, ꙗ҆́кѡ та́кѡ ско́рѡ прелага́етесѧ, ѿ зва́вшагѡ вы̀ бл҃года́тїю хрⷭ҇то́вою, во и҆́но бл҃говѣствова́нїе: з҃ Є҆́же нѣ́сть и҆́но, то́чїю нѣ́цыи сꙋ́ть смꙋща́ющїи вы̀, и҆ хотѧ́щїи преврати́ти бл҃говѣствова́нїе хрⷭ҇то́во. и҃ Но и҆ а҆́ще мы̀, и҆лѝ а҆́гг҃лъ съ нб҃сѐ бл҃говѣсти́тъ ва́мъ па́че, (л. рм҃г) є҆́же бл҃говѣсти́хомъ ва́мъ, а҆на́ѳема да бꙋ́детъ. ѳ҃ Ꙗ҆́коже предреко́хомъ, и҆ ны́нѣ па́ки глаго́лю: а҆́ще кто̀ ва́мъ бл҃говѣсти́тъ па́че є҆́же прїѧ́сте, а҆на́ѳема да бꙋ́детъ. і҃ Ны́нѣ бо человѣ́ки препира́ю и҆лѝ бг҃а; и҆лѝ и҆щꙋ̀ человѣ́кѡмъ ᲂу҆гожда́ти; а҆́ще бо бы́хъ є҆щѐ человѣ́кѡмъ ᲂу҆гожда́лъ, хрⷭ҇то́въ ра́бъ не бы́хъ ᲂу҆́бѡ бы́лъ.

Престꙋпѝ четверткꙋ̀. Коне́цъ сꙋббѡ́тѣ.

(заⷱ҇ с҃) [а҃] а҃і С казꙋ́ю же ва́мъ бра́тїе, ꙳ Недѣ́лѧ к҃: Бра́тїе, сказꙋ́ю ва́мъ ꙳ Сїе́ же и҆ недѣ́лѧ по ржⷭ҇твѣ̀ хрⷭ҇то́вѣ бл҃говѣствова́нїе бл҃говѣще́нное ѿ менѐ, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть по человѣ́кꙋ. в҃і Ни бо а҆́зъ ѿ человѣ́ка прїѧ́хъ є҆̀, нижѐ наꙋчи́хсѧ: но ꙗ҆вле́нїемъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́вымъ. г҃і Слы́шасте бо моѐ житїѐ и҆ногда̀ въ жидо́вствѣ, ꙗ҆́кѡ попремно́гꙋ гони́хъ це́рковь бж҃їю, и҆ разрꙋша́хъ ю҆̀: д҃і И҆ преспѣва́хъ въ жидо́вствѣ па́че мно́гихъ свє́рстникъ мои́хъ въ ро́дѣ мое́мъ, и҆́злиха ревни́тель сы́й ѻ҆те́ческихъ мои́хъ преда́нїй. є҃і Є҆гда́ же благоволѝ бг҃ъ, и҆збра́вый мѧ̀ ѿ чре́ва ма́тере моеѧ̀, и҆ призва́вый бл҃года́тїю свое́ю, ѕ҃і Ꙗ҆ви́ти сн҃а своего̀ во мнѣ̀, да бл҃говѣствꙋ́ю є҆го̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ: а҆́бїе не приложи́хсѧ пло́ти и҆ кро́ви, з҃і Ни взыдо́хъ во і҆ерꙋсали́мъ къ прє́днимъ менѐ а҆по́столѡмъ: но и҆до́хъ во а҆раві́ю, и҆ па́ки возврати́хсѧ въ дама́скъ. и҃і Пото́мъ же по трїе́хъ лѣ́тѣхъ взыдо́хъ во і҆ерꙋсали́мъ соглѧ́дати петра̀, и҆ пребы́хъ ᲂу҆ негѡ̀ дні́й пѧтьна́десѧть. (л. рм҃г ѡ҆б.) ѳ҃і И҆но́гѡ же ѿ а҆по́стѡлъ не ви́дѣхъ, то́кмѡ і҆а́кѡва бра́та гдⷭ҇нѧ.

Коне́цъ недѣ́ли. Чтѝ четверткꙋ̀.

к҃ А҆ ꙗ҆̀же пишꙋ̀ ва́мъ, сѐ пред̾ бг҃омъ, ꙗ҆́кѡ не лгꙋ̀. к҃а Пото́мъ же прїидо́хъ въ страны̑ сѵ́рскїѧ, и҆ кїлїкі́йскїѧ. к҃в Бѣ́хъ же не зна́емь лице́мъ це́рквамъ і҆ꙋде́йскимъ, ꙗ҆̀же ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀: к҃г То́чїю же слы́шаще бѧ́хꙋ, ꙗ҆́кѡ гонѧ́й на́съ и҆ногда̀, ны́нѣ благовѣствꙋ́етъ вѣ́рꙋ, ю҆́же и҆ногда̀ разрꙋша́ше. к҃д И҆ сла́влѧхꙋ ѡ҆ мнѣ̀ бг҃а.

[в҃] сⷯ а҃ П ото́мъ же по четырена́десѧти лѣ́тѣхъ, па́ки взыдо́хъ во і҆ерꙋсали́мъ съ варна́вою, пое́мъ съ собо́ю и҆ ті́та. в҃ Взыдо́хъ же по ѿкрове́нїю, и҆ возложи́хъ и҆̀мъ бл҃говѣствова́нїе, є҆́же проповѣ́дꙋю во ꙗ҆зы́цѣхъ, наединѣ́ же мни́мымъ, да не ка́кѡ вотщѐ текꙋ̀, и҆лѝ теко́хъ. г҃ Но ни ті́тъ и҆́же со мно́ю, є҆́ллинъ сы́й, нꙋ́жденъ бы́сть ѡ҆брѣ́затисѧ: д҃ И҆ за привше́дшꙋю лжебра́тїю, и҆̀же привнидо́ша соглѧ́дати свобо́ды на́шеѧ, ю҆́же и҆́мамы ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ, да на́съ порабо́тѧтъ. є҃ И҆̀мже ни къ часꙋ̀ повинꙋ́хомсѧ въ покоре́нїе, да и҆́стина бл҃говѣ́стїѧ пребꙋ́детъ въ ва́съ.

(заⷱ҇ с҃а) ѕ҃ Ѿ мнѧ́щихсѧ же ꙳ Въ пѧто́къ д҃і-ѧ недѣ́ли: Бра́тїе, ѿ мнѧ́щихсѧ ꙳ бы́ти что̀, [ꙗ҆ковѝ нѣ́когда бѣ́ша, ничто́же мѝ ра́знствꙋетъ: лица̀ бг҃ъ (л. рм҃д) человѣ́ча не прїе́млетъ.] мнѣ́ бо мни́мїи ничто́же привозложи́ша: з҃ Но сопроти́вное, ᲂу҆разꙋмѣ́вше, ꙗ҆́кѡ ᲂу҆вѣ́рено мѝ бы́сть бл҃говѣ́стїе неѡбрѣ́занїѧ, ꙗ҆́коже петрꙋ̀ ѡ҆брѣ́занїѧ. и҃ [И҆́бо споспѣ́шествовавый петрꙋ̀ въ посла́нїе ѡ҆брѣ́занїѧ, поспѣ́шествова и҆ мнѣ̀ во ꙗ҆зы́ки.] ѳ҃ И҆ позна́вше бл҃года́ть да́ннꙋю мѝ, і҆а́кѡвъ, и҆ ки́фа, и҆ і҆ѡа́ннъ, мни́мїи столпѝ бы́ти, дє́снаѧ да́ша мнѣ̀ и҆ варна́вѣ ѻ҆бще́нїѧ, да мы̀ во ꙗ҆зы́ки, ѻ҆ни́ же во ѡ҆брѣ́занїе: і҃ То́чїю ни́щихъ да по́мнима, є҆́же и҆ потща́хсѧ сїѐ и҆́стое сотвори́ти.

(заⷱ҇ с҃в) [г҃] а҃і Є҆ гда́ же прїи́де ꙳ Въ понедѣ́льникъ є҃і-ѧ недѣ́ли: Бра́тїе, є҆гда̀ прїи́де ꙳ пе́тръ во а҆нтїохі́ю, въ лицѐ є҆мꙋ̀ проти́вꙋ ста́хъ, ꙗ҆́кѡ зазо́ренъ бѣ̀. в҃і Пре́жде бо да́же не прїитѝ нѣ̑кимъ ѿ і҆а́кѡва, съ ꙗ҆зы́ки ꙗ҆дѧ́ше: є҆гда́ же прїидо́ша, ѡ҆прѧ́ташесѧ и҆ ѿлꙋча́шесѧ, боѧ́сѧ сꙋ́щихъ ѿ ѡ҆брѣ́занїѧ. г҃і И҆ лицемѣ́ришасѧ съ ни́мъ и҆ про́чїи і҆ꙋдє́и, ꙗ҆́кѡ и҆ варна́вѣ приста́ти лицемѣ́рствꙋ и҆́хъ. д҃і Но є҆гда̀ ви́дѣхъ, ꙗ҆́кѡ не пра́вѡ хо́дѧтъ ко и҆́стинѣ бл҃говѣствова́нїѧ, реко́хъ петрꙋ̀ пред̾ всѣ́ми: а҆́ще ты̀ і҆ꙋде́й сы́й, ꙗ҆зы́чески а҆ не і҆ꙋде́йски живе́ши, почто̀ ꙗ҆зы́ки нꙋ́диши і҆ꙋде́йски жи́тельствовати; є҃і Мы̀ є҆стество́мъ і҆ꙋдє́и, а҆ не ѿ ꙗ҆зы̑къ грѣ́шницы.

(заⷱ҇ с҃г) ѕ҃і Оу҆ вѣ́дѣвше же, ꙳꙳ Недѣ́лѧ к҃а: Бра́тїе, ᲂу҆вѣ́дѣвше ꙳꙳ Сїе́ же и҆ по воздви́женїи недѣ́лѧ. ꙗ҆́кѡ не ѡ҆правди́тсѧ человѣ́къ ѿ дѣ́лъ зако́на, но то́кмѡ вѣ́рою і҆и҃съ хрⷭ҇то́вою, (л. рм҃д ѡ҆б.) и҆ мы̀ во хрⷭ҇та̀ і҆и҃са вѣ́ровахомъ, да ѡ҆правди́мсѧ ѿ вѣ́ры хрⷭ҇то́вы, а҆ не ѿ дѣ́лъ зако́на: занѐ не ѡ҆правди́тсѧ ѿ дѣ́лъ зако́на всѧ́ка пло́ть.

з҃і А҆́ще ли и҆́щꙋще ѡ҆правди́тисѧ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀, ѡ҆брѣто́хомсѧ и҆ са́ми грѣ́шницы: хрⷭ҇то́съ ᲂу҆́бѡ грѣхꙋ́ ли слꙋжи́тель; да не бꙋ́детъ. и҃і А҆́ще бо ꙗ҆̀же разори́хъ, сїѧ̑ па́ки созида́ю, престꙋ́пника себѐ представлѧ́ю. ѳ҃і А҆́зъ бо зако́номъ зако́нꙋ ᲂу҆мро́хъ, да бг҃ови жи́въ бꙋ́дꙋ: хрⷭ҇то́ви сраспѧ́хсѧ. (втоⷬ҇) к҃ Живꙋ́ же не ктомꙋ̀ а҆́зъ, но живе́тъ во мнѣ̀ хрⷭ҇то́съ: а҆ є҆́же ны́нѣ живꙋ̀ во пло́ти, вѣ́рою живꙋ̀ сн҃а бж҃їѧ, возлюби́вшагѡ менѐ, и҆ преда́вшагѡ себѐ по мнѣ̀.

(заⷱ҇ с҃д) к҃а Н е ѿмета́ю ꙳ Во вто́рникъ є҃і-ѧ недѣ́ли: Бра́тїе, не ѿмета́ю ꙳ бл҃года́ти бж҃їѧ: а҆́ще бо зако́номъ пра́вда, ᲂу҆̀бо хрⷭ҇то́съ тꙋ́не ᲂу҆́мре.

[д҃] сⷯ а҃ Ѽ несмы́сленнїи гала́тє, кто́ вы прельсти́лъ є҆́сть не покори́тисѧ и҆́стинѣ, и҆̀мже пред̾ ѻ҆чи́ма і҆и҃съ хрⷭ҇то́съ преднапи́санъ бы́сть, въ ва́съ ра́спѧтъ; в҃ Сїѐ є҆ди́но хощꙋ̀ ᲂу҆вѣ́дѣти ѿ ва́съ, ѿ дѣ́лъ ли зако́на дх҃а прїѧ́сте, и҆лѝ ѿ слꙋ́ха вѣ́ры; г҃ Та́кѡ ли несмы́сленни є҆стѐ: наче́нше дх҃омъ, ны́нѣ пло́тїю скончава́ете; д҃ Толи̑ка пострада́сте тꙋ́не, а҆́ще же и҆ тꙋ́не. є҃ Подаѧ́й ᲂу҆̀бо ва́мъ дх҃а, и҆ (л. рм҃є) дѣ́йствꙋѧй си̑лы въ ва́съ, ѿ дѣ́лъ ли зако́на, и҆лѝ ѿ слꙋ́ха вѣ́ры; ѕ҃ Ꙗ҆́коже а҆враа́мъ вѣ́рова бг҃ꙋ, и҆ вмѣни́сѧ є҆мꙋ̀ въ пра́вдꙋ. з҃ Разꙋмѣ́йте ᲂу҆̀бо, ꙗ҆́кѡ сꙋ́щїи ѿ вѣ́ры, сі́и сꙋ́ть сы́нове а҆враа́мли.

(заⷱ҇ с҃є) и҃ П ред̾ꙋви́дѣвше бо ꙳ Въ сꙋббѡ́тꙋ к҃ѕ: и҆ въ сꙋббѡ́тꙋ пред̾ ржⷭ҇тво́мъ хрⷭ҇то́вымъ: Бра́тїе, пред̾ꙋви́дѣвше ꙳ писа́нїе, ꙗ҆́кѡ ѿ вѣ́ры ѡ҆правда́етъ ꙗ҆зы́ки бг҃ъ, пре́жде бл҃говѣствова̀ а҆враа́мꙋ: ꙗ҆́кѡ бл҃гословѧ́тсѧ ѡ҆ тебѣ̀ всѝ ꙗ҆зы́цы. ѳ҃ Тѣ́мже сꙋ́щїи ѿ вѣ́ры благословѧ́тсѧ съ вѣ́рнымъ а҆враа́момъ. [ѕ҃] і҃ Є҆ли́цы бо ѿ дѣ́лъ зако́на сꙋ́ть, под̾ клѧ́твою сꙋ́ть: пи́сано бо є҆́сть: про́клѧтъ всѧ́къ, и҆́же не пребꙋ́детъ во всѣ́хъ пи́санныхъ въ кни́зѣ зако́ннѣй, ꙗ҆́кѡ твори́ти ѧ҆̀. а҃і А҆ ꙗ҆́кѡ въ зако́нѣ никто́же ѡ҆правда́етсѧ ѿ бг҃а, ꙗ҆́вѣ, ꙗ҆́кѡ пра́ведный ѿ вѣ́ры жи́въ бꙋ́детъ. в҃і Зако́нъ же нѣ́сть ѿ вѣ́ры: но сотвори́вый та̑ человѣ́къ жи́въ бꙋ́детъ въ ни́хъ.

Коне́цъ сꙋббѡ́тѣ пред̾ ржⷭ҇тво́мъ хрⷭ҇то́вымъ.

Чтѝ сꙋббѡ́тѣ вели́кой, на ᲂу҆́трени:

(заⷱ҇ с҃ѕ) г҃і Х рⷭ҇то́съ ны̀ и҆скꙋпи́лъ є҆́сть ѿ клѧ́твы зако́нныѧ, бы́въ по на́съ клѧ́тва: пи́сано бо є҆́сть: про́клѧтъ всѧ́къ ви́сѧй на дре́вѣ. д҃і Да въ ꙗ҆зы́цѣхъ бл҃гослове́нїе а҆враа́мле бꙋ́детъ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ, да ѡ҆бѣтова́нїе дх҃а прїи́мемъ вѣ́рою.

Коне́цъ сꙋббѡ́тѣ вели́кой, на ᲂу҆́трени.

(заⷱ҇ с҃з) є҃і Б ра́тїе, [по чл҃вѣ́кꙋ глаго́лю,] ꙳꙳ Въ сре́дꙋ є҃і-ѧ недѣ́ли: Бра́тїе, по человѣ́кꙋ глаго́лю ꙳꙳ ѻ҆ба́че чл҃вѣ́кꙋ пред̾ꙋтвержде́нна завѣ́та никто́же ѿмета́етъ, и҆лѝ (л. рм҃є ѡ҆б.) приповелѣва́етъ. [з҃] ѕ҃і А҆враа́мꙋ же рече́ни бы́ша ѡ҆бѣ́ты, и҆ сѣ́мени є҆гѡ̀: не глаго́летъ же, и҆ сѣ́менємъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ мно́зѣхъ, но ꙗ҆́кѡ ѡ҆ є҆ди́номъ, и҆ сѣ́мени твоемꙋ̀, и҆́же є҆́сть хрⷭ҇то́съ. з҃і Сїе́ же глаго́лю, завѣ́та пред̾ꙋтвержде́нна ѿ бг҃а во хрⷭ҇та̀, и҆́же по лѣ́тѣхъ четы́риста и҆ три́десѧтихъ бы́вый зако́нъ не ѿмета́етъ, во є҆́же разори́ти ѡ҆бѣтова́нїе. и҃і А҆́ще бо ѿ зако́на наслѣ́дїе, не ктомꙋ̀ ᲂу҆жѐ ѿ ѡ҆бѣтова́нїѧ: а҆враа́мꙋ же ѡ҆бѣтова́нїемъ дарова̀ бг҃ъ. ѳ҃і Что̀ ᲂу҆̀бо зако́нъ; престꙋпле́нїѧ ра́ди приложи́сѧ, до́ндеже прїи́детъ сѣ́мѧ, є҆мꙋ́же ѡ҆бѣтова́сѧ, вчине́нъ а҆́гг҃лы рꙋко́ю хода́таѧ. к҃ Хода́тай же є҆ди́нагѡ нѣ́сть: бг҃ъ же є҆ди́нъ є҆́сть. к҃а Зако́нъ ли ᲂу҆̀бо проти́вꙋ ѡ҆бѣтова́нїємъ бж҃їимъ; да не бꙋ́детъ: а҆́ще бо да́нъ бы́сть зако́нъ могі́й ѡ҆живи́ти, вои́стиннꙋ ѿ зако́на бы была̀ пра́вда. к҃в Но затворѝ писа́нїе всѧ̑ под̾ грѣхо́мъ, да ѡ҆бѣтова́нїе ѿ вѣ́ры і҆и҃съ хрⷭ҇то́вы да́стсѧ вѣ́рꙋющымъ.

(заⷱ҇ с҃и) к҃г П ре́жде же ꙳ Въ четверто́къ є҃і недѣ́ли: Бра́тїе, пре́жде ꙳ Сїе́ же и҆ преподѡ́бнымъ жена́мъ. прише́ствїѧ вѣ́ры, под̾ зако́номъ стрего́ми бѣ́хомъ, затворе́ни въ хотѧ́щꙋю вѣ́рꙋ ѿкры́тисѧ. к҃д Тѣ́мже зако́нъ пѣ́стꙋнъ на́мъ бы́сть во хрⷭ҇та̀, да ѿ вѣ́ры ѡ҆правди́мсѧ. к҃є Прише́дши же вѣ́рѣ, ᲂу҆жѐ не под̾ пѣ́стꙋномъ є҆смы̀. к҃ѕ Вси́ бо вы̀ сы́нове бж҃їи є҆стѐ вѣ́рою ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ: к҃з Є҆ли́цы бо во хрⷭ҇та̀ крⷭ҇ти́стесѧ, во хрⷭ҇та̀ ѡ҆блеко́стесѧ. к҃и Нѣ́сть (л. рм҃ѕ) і҆ꙋде́й, ни є҆́ллинъ: нѣ́сть ра́бъ, ни свобо́дь: нѣ́сть мꙋ́жескїй по́лъ, ни же́нскїй: вси́ бо вы̀ є҆ди́но є҆стѐ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ. к҃ѳ А҆́ще ли вы̀ хрⷭ҇то́вы: ᲂу҆̀бо а҆враа́мле сѣ́мѧ є҆стѐ, и҆ по ѡ҆бѣтова́нїю наслѣ́дницы.

Коне́цъ ст҃ы́мъ жена́мъ.

[и҃] сⷯ а҃ Г лаго́лю же, въ нели́ко вре́мѧ наслѣ́дникъ мла́дъ є҆́сть, ничи́мже лꙋ́чшїй є҆́сть раба̀, гдⷭ҇ь сы́й всѣ́хъ: в҃ Но под̾ повели́тели и҆ приста́вники є҆́сть, да́же до наро́ка ѻ҆́ч҃а. г҃ Та́коже и҆ мы̀, є҆гда̀ бѣ́хомъ мла́ди, под̾ стїхі́ами бѣ́хомъ мі́ра порабоще́ни.

(заⷱ҇ с҃ѳ) д҃ Є҆ гда́ же ꙳ На ржⷭ҇тво̀ хрⷭ҇то́во: Бра́тїе, є҆гда̀ ꙳ прїи́де кончи́на лѣ́та, посла̀ бг҃ъ сн҃а своего̀ є҆диноро́днаго, ражда́емаго ѿ жены̀, быва́ема под̾ зако́номъ: є҃ Да подзакѡ́нныѧ и҆скꙋ́питъ, да всыновле́нїе воспрїи́мемъ.

ѕ҃ Да ꙗ҆́кѡ є҆стѐ сн҃ове, посла̀ бг҃ъ дх҃а сн҃а своегѡ̀ въ сердца̀ ва́ша, вопїю́ща: а҆́вва, ѻ҆́ч҃е. з҃ Тѣ́мже ᲂу҆жѐ нѣ́си ра́бъ, но сн҃ъ: а҆́ще ли же сн҃ъ, и҆ наслѣ́дникъ бж҃їй і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ.

Коне́цъ пра́здникꙋ. (л. рм҃ѕ ѡ҆б.)

(заⷱ҇ с҃і) и҃ Н о тогда̀ ᲂу҆́бѡ не вѣ́дꙋще бг҃а, ꙳ Въ пѧто́къ є҃і недѣ́ли: Бра́тїе, невѣ́дꙋще бг҃а ꙳ Сїе́ же и҆ ѡ҆ болѧ́щихъ. слꙋжи́сте не по є҆стествꙋ̀ сꙋ́щымъ богѡ́мъ: ѳ҃ Ны́нѣ же позна́вше бг҃а, па́че же позна́ни бы́вше ѿ бг҃а, ка́кѡ возвраща́етесѧ па́ки на немощны́ѧ и҆ хꙋды́ѧ стїхі̑и, и҆̀мже ꙾свы́ше꙾вспѧ́ть па́ки слꙋжи́ти хо́щете; і҃ Днѝ смотрѧ́ете, и҆ мцⷭ҇ы, и҆ времена̀, и҆ лѣ̑та. а҃і Бою́сѧ ѡ҆ ва́съ, є҆да̀ ка́кѡ всꙋ́е трꙋди́хсѧ въ ва́съ. в҃і Бꙋ́дите ꙗ҆́коже а҆́зъ, занѐ и҆ а҆́зъ ꙗ҆́коже вы̀: бра́тїе, молю̀ вы̀, ничи́мже менѐ ѡ҆би́дѣсте. г҃і Вѣ́сте же, ꙗ҆́кѡ за не́мощь пло́ти бл҃говѣсти́хъ ва́мъ пе́рвѣе. д҃і И҆ и҆скꙋше́нїѧ моегѡ̀ є҆́же во пло́ти мое́й не ᲂу҆ничижи́сте, ни ѡ҆плева́сте, но ꙗ҆́коже а҆́гг҃ла бж҃їѧ прїѧ́сте мѧ̀, ꙗ҆́кѡ хрⷭ҇та̀ і҆и҃са.

Коне́цъ ѡ҆ болѧ́щихъ.

є҃і Ко́е ᲂу҆̀бо бѧ́ше бл҃же́нство ва́ше, свидѣ́тельствꙋю бо ва́мъ, ꙗ҆́кѡ а҆́ще бы бы́ло мо́щно, ѻ҆чеса̀ ва́ша и҆звертѣ́вше, да́ли бы́сте мѝ. ѕ҃і Тѣ́мже вра́гъ ва́мъ бы́хъ, и҆́стинꙋ ва́мъ глаго́лѧ. з҃і Ревнꙋ́ютъ по ва́мъ не до́брѣ, но ѿлꙋчи́ти ва́съ хотѧ́тъ, да и҆̀мъ ревнꙋ́ете. и҃і Добро́ же є҆́же ревнова́ти всегда̀ въ до́бромъ, и҆ не то́чїю, внегда̀ приходи́ти мѝ къ ва́мъ. ѳ҃і Ча́дца моѧ̀, и҆́миже па́ки болѣ́знꙋю, до́ндеже воѡбрази́тсѧ хрⷭ҇то́съ въ ва́съ. к҃ Хотѣ́хъ же прїитѝ къ ва́мъ ны́нѣ, и҆ и҆змѣни́ти гла́съ мо́й: ꙗ҆́кѡ не домышлѧ́юсѧ ѡ҆ ва́съ. к҃а Глаго́лите мѝ, и҆̀же под̾ зако́номъ хотѧ́щїи бы́ти, зако́на ли не слꙋ́шаете;

Коне́цъ пѧткꙋ̀. (л. рм҃з)

к҃в Пи́сано бо є҆́сть: ꙗ҆́кѡ

(заⷱ҇) А҆ враа́мъ ꙳ Септе́мврїа ѳ҃, ст҃о́мꙋ і҆ѡакі́мꙋ и҆ а҆́ннѣ: Бра́тїе, а҆враа́мъ ꙳ два̀ сы́на и҆мѣ̀: є҆ди́наго ѿ рабы̀, а҆ дрꙋга́го ѿ свобо́дныѧ. к҃г Но и҆́же ѿ рабы̀, по пло́ти роди́сѧ, а҆ и҆́же ѿ свобо́дныѧ, по ѡ҆бѣтова́нїю: к҃д Ꙗ҆̀же є҆ста̀ и҆носказа́ема. сїѧ́ бо є҆ста̀ два̀ завѣ́та: є҆ди́нъ ᲂу҆́бѡ ѿ горы̀ сїна́йскїѧ, въ рабо́тꙋ ражда́ѧй, ꙗ҆́же є҆́сть а҆га́рь. к҃є А҆га́рь бо, сїна̀ гора̀ є҆́сть во а҆раві́и: прилага́етсѧ же ны́нѣшнемꙋ і҆ерⷭ҇ли́мꙋ, рабо́таетъ же съ ча́ды свои́ми. к҃ѕ А҆ вы́шнїй і҆ерⷭ҇ли́мъ, свобо́дь є҆́сть, и҆́же є҆́сть ма́ти всѣ́мъ на́мъ. к҃з Пи́сано бо є҆́сть: возвесели́сѧ непло́ды не ражда́ющаѧ, расто́ргни и҆ возопѝ не болѧ́щаѧ, ꙗ҆́кѡ мнѡ́га ча̑да пꙋсты́ѧ па́че, не́жели и҆мꙋ́щїѧ мꙋ́жа.

(заⷱ҇ са҃і) к҃и М ы́ же бра́тїе, по і҆саа́кꙋ ꙳꙳ Въ понедѣ́льникъ ѕ҃і недѣ́ли: Бра́тїе, мы̀ по і҆саа́кꙋ ꙳꙳ ѡ҆бѣтова́нїѧ ча̑да є҆смы̀. к҃ѳ Но ꙗ҆́коже тогда̀ по пло́ти роди́выйсѧ, гонѧ́ше дх҃о́внаго: та́кѡ и҆ ны́нѣ. л҃ Но что̀ глаго́летъ писа́нїе; и҆зженѝ рабꙋ̀ и҆ сы́на є҆ѧ̀: не и҆́мать бо наслѣ́довати сы́нъ рабы́нинъ, съ сы́номъ свобо́дныѧ. л҃а Тѣ́мже бра́тїе, нѣ́смы рабы́нина ча̑да, но свобо́дныѧ.

сⷯ а҃ С вобо́дою ᲂу҆̀бо, є҆́юже хрⷭ҇то́съ на́съ свободѝ, сто́йте, и҆ не па́ки под̾ и҆́гомъ рабо́ты держи́тесѧ. [і҃] в҃ Сѐ а҆́зъ па́ѵелъ глаго́лю ва́мъ: ꙗ҆́кѡ (л. рм҃з ѡ҆б.) а҆́ще ѡ҆брѣ́заетесѧ, хрⷭ҇то́съ ва́съ ничто́же по́льзꙋетъ. г҃ Свидѣ́тельствꙋю же па́ки всѧ́комꙋ человѣ́кꙋ ѡ҆брѣ́зающемꙋсѧ, ꙗ҆́кѡ до́лженъ є҆́сть ве́сь зако́нъ твори́ти. д҃ Оу҆праздни́стесѧ ѿ хрⷭ҇та̀, и҆̀же зако́номъ ѡ҆правда́етесѧ: ѿ благода́ти ѿпадо́сте. є҃ Мы́ бо дх҃омъ ѿ вѣ́ры, ᲂу҆пова́нїѧ пра́вды жде́мъ. ѕ҃ Ѡ҆ хрⷭ҇тѣ́ бо і҆и҃сѣ ни ѡ҆брѣ́занїе что̀ мо́жетъ, ни неѡбрѣ́занїе, но вѣ́ра любо́вїю поспѣшествꙋ́ема. з҃ Теча́сте до́брѣ, кто̀ ва́мъ возбранѝ не покарѧ́тисѧ и҆́стинѣ; и҃ Препрѣ́нїе не ѿ призва́вшагѡ вы̀. ѳ҃ Ма́лъ ква́съ всѐ смѣше́нїе ква́ситъ. і҃ А҆́зъ надѣ́юсѧ ѡ҆ ва́съ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ, ꙗ҆́кѡ ничто́же и҆́но разꙋмѣ́ти бꙋ́дете: смꙋща́ѧй же ва́съ, понесе́тъ грѣ́хъ, и҆́же а҆́ще є҆́сть.

(заⷱ҇ св҃і) а҃і А҆́ зъ же бра́тїе, а҆́ще ꙳ Во вто́рникъ ѕ҃і недѣ́ли: Бра́тїе, а҆́ще ꙳ ѡ҆брѣ́занїе є҆щѐ проповѣ́дꙋю, почто̀ є҆щѐ гони́мь є҆́смь; ᲂу҆̀бо ᲂу҆праздни́сѧ собла́знъ крⷭ҇та̀. в҃і Ѽ дабы̀ ѿсѣ́чени бы́ли развраща́ющїи ва́съ. [а҃і] г҃і Вы́ бо на свобо́дꙋ зва́ни бы́сте бра́тїе: то́чїю да не свобо́да ва́ша въ винꙋ̀ пло́ти, но любо́вїю рабо́тайте дрꙋгъдрꙋ́гꙋ. д҃і И҆́бо ве́сь зако́нъ во є҆ди́номъ словесѝ и҆сполнѧ́етсѧ: во є҆́же возлю́биши бли́жнѧго твоего̀ ꙗ҆́коже себѐ. є҃і А҆́ще же дрꙋгъдрꙋ́га ᲂу҆грыза́ете и҆ снѣда́ете, блюди́тесѧ, да не дрꙋ́гъ ѿ дрꙋ́га и҆стребле́ни бꙋ́дете. ѕ҃і Гл҃ю же: дх҃омъ ходи́те, и҆ по́хѡти плотскі́ѧ не соверша́йте: з҃і Пло́ть бо похотствꙋ́етъ на дꙋ́ха, дꙋ́хъ же на пло́ть: сїѧ̑ же (л. рм҃и) дрꙋгъдрꙋ́гꙋ проти́витасѧ, да не ꙗ҆̀же хо́щете, сїѧ̑ творитѐ. и҃і А҆́ще ли дꙋ́хомъ води́ми є҆стѐ, нѣ́сте под̾ зако́номъ. ѳ҃і Ꙗ҆вле́на же сꙋ́ть дѣла̀ плотска̑ѧ ꙗ҆̀же сꙋ́ть: прелюбодѣѧ́нїе, блꙋ́дъ, нечистота̀, стꙋдодѣѧ́нїе, к҃ І҆дѡлослꙋже́нїе, чародѣѧ̑нїѧ, вражды̑, рвє́нїѧ, зави̑ды, ꙗ҆́рѡсти, разжжє́нїѧ, ра̑спри, собла́зны, є҆́рєси, к҃а За̑висти, ᲂу҆бі̑йства, пїѧ̑нства, безчи́нны кли́чи, и҆ подѡ́бнаѧ си̑мъ: ꙗ҆̀же предглаго́лю ва́мъ, и҆ предреко́хъ, ꙗ҆́кѡ такова́ѧ творѧ́щїи црⷭ҇твїѧ бж҃їѧ не наслѣ́дѧтъ.

(заⷱ҇ сг҃і) к҃в П ло́дъ же ꙳ Въ сꙋббѡ́тꙋ к҃з-ю: Бра́тїе, пло́дъ ꙳ Сїе́ же и҆ преподѡ́бнымъ. дх҃о́вный є҆́сть: любы̀, ра́дость, ми́ръ, долготерпѣ́нїе, блгⷭ҇ть, млⷭ҇рдїе, вѣ́ра, к҃г Кро́тость, воздержа́нїе: на таковы́хъ нѣ́сть зако́на. к҃д А҆ и҆̀же хрⷭ҇то́вы сꙋ́ть, пло́ть распѧ́ша со страстьмѝ и҆ похотьмѝ. к҃є А҆́ще живе́мъ дх҃омъ, дх҃омъ и҆ да хо́димъ. к҃ѕ Не быва́имъ тщесла́вни, дрꙋгъдрꙋ́га раздража́юще, дрꙋгъдрꙋ́гꙋ зави́дѧще.

сⷯ а҃ Б ра́тїе, а҆́ще и҆ впаде́тъ человѣ́къ въ нѣ́кое прегрѣше́нїе, вы̀ дх҃о́внїи и҆справлѧ́йте такова́го дх҃омъ кро́тости: блюды́й себѐ, да не и҆ ты̀ и҆скꙋше́нъ бꙋ́деши. (л. рм҃и ѡ҆б.)

(заⷱ҇ сд҃і) в҃ Д рꙋгъдрꙋ́га ꙳ Въ сре́дꙋ ѕ҃і-ѧ недѣ́ли: Бра́тїе, дрꙋгъдрꙋ́га ꙳ тѧгѡты̀ носи́те, и҆ та́кѡ и҆спо́лните зако́нъ хрⷭ҇то́въ.

Коне́цъ сꙋббѡ́тѣ, и҆ прпⷣбнымъ.

г҃ А҆́ще бо кто̀ мни́тъ себѐ бы́ти что̀, ничто́же сы́й, ᲂу҆мо́мъ льсти́тъ себѐ. д҃ Дѣ́ло же своѐ да и҆скꙋша́етъ ко́йждо, и҆ тогда̀ въ себѣ̀ то́чїю хвале́нїе да и҆́мать, а҆ не во и҆но́мъ. є҃ Ко́йждо бо своѐ бре́мѧ понесе́тъ. ѕ҃ Да ѡ҆бща́етсѧ же ᲂу҆чѧ́йсѧ словесѝ ᲂу҆ча́щемꙋ, во всѣ́хъ бл҃ги́хъ. з҃ Не льсти́тесѧ, бг҃ъ порꙋга́емь не быва́етъ: є҆́же бо а҆́ще сѣ́етъ чл҃вѣ́къ, то́жде и҆ по́жнетъ. и҃ Ꙗ҆́кѡ сѣ́ѧй въ пло́ть свою̀, ѿ пло́ти по́жнетъ и҆стлѣ́нїе: а҆ сѣ́ѧй въ дх҃ъ, ѿ дх҃а по́жнетъ живо́тъ вѣ́чный. ѳ҃ До́брое же творѧ́ще, да не стꙋжа́емъ сѝ: во вре́мѧ бо своѐ по́жнемъ не ѡ҆слабѣ́юще. і҃ Тѣ́мже ᲂу҆́бѡ, до́ндеже вре́мѧ и҆́мамы, да дѣ́лаимъ бл҃го́е ко всѣ́мъ, па́че же къ при̑снымъ въ вѣ́рѣ.

(заⷱ҇ сє҃і) [в҃і] а҃і В и́дите, ꙳꙳ Недѣ́лѧ к҃в: Бра́тїе, ви́дите ꙳꙳ коли́цѣми кни́гами писа́хъ ва́мъ мое́ю рꙋко́ю. в҃і Є҆ли́цы хотѧ́тъ хвали́тисѧ по пло́ти, сі́и нꙋ́дѧтъ вы̀ ѡ҆брѣ́затисѧ, то́чїю да не крⷭ҇то́мъ хрⷭ҇то́вымъ го́нѧтсѧ. г҃і Ни бо̀ ѡ҆брѣ́зающїисѧ са́ми зако́нъ хранѧ́тъ: но хотѧ́тъ ва́мъ ѡ҆брѣ́зоватисѧ, да въ ва́шей пло́ти похва́лѧтсѧ.

(заⷱ҇) д҃і М нѣ́ же ꙳꙳꙳ Въ вели́кїй пѧто́къ, на а҃-мъ часѣ̀: Бра́тїе, мнѣ̀ ꙳꙳꙳ да не бꙋ́детъ хвали́тисѧ, то́кмѡ ѡ҆ крⷭ҇тѣ̀ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, и҆́мже мнѣ̀ мі́ръ (л. рм҃ѳ) распѧ́сѧ, и҆ а҆́зъ мі́рꙋ. є҃і Ѡ҆ хрⷭ҇тѣ́ бо і҆и҃сѣ, ни ѡ҆брѣ́занїе что̀ мо́жетъ, ни неѡбрѣ́занїе, но нова̀ тва́рь. ѕ҃і И҆ є҆ли́цы пра́виломъ си́мъ жи́тельствꙋютъ, ми́ръ на ни́хъ и҆ млⷭ҇ть, и҆ на і҆и҃ли бж҃їи. з҃і Про́чее, трꙋды̀ да никто́же мѝ дае́тъ: а҆́зъ бо ꙗ҆́звы гдⷭ҇а і҆и҃са на тѣ́лѣ мое́мъ ношꙋ̀. и҃і Бл҃года́ть гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, со дх҃омъ ва́шимъ бра́тїе. а҆ми́нь.

Коне́цъ недѣ́ли, и҆ пе́рвагѡ часа̀.

Коне́цъ посла́нїѧ, є҆́же къ гала́тѡмъ: написа́сѧ ѿ ри́ма тѷхі́комъ: и҆́мать въ себѣ̀ гла́въ, ѕ҃: зача́лъ цр҃ко́вныхъ, ѳ҃і: стїхѡ́въ, рм҃ѳ: знамена́нїй че́рныхъ, в҃і: без̾ червле́ныхъ.

Источник: Апостол : богослужебный (церковнославянский шрифт) / Москва : Издательство Московской Патриархии. – 2001. – 528 с. ISBN 5-7902-0123-7

Источник

(л. ѻ҃в) Знамєна́нїѧ собо́рнагѡ посла́нїѧ і҆ѡа́ннова пе́рвагѡ.

[а҃] Є҆ ѵⷢ҇льское бг҃осло́вїе ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀.

[а҃] В ъ не́мже и҆ ѡ҆ внима́нїи є҆́же не согрѣша́ти.

[в҃] Ꙗ҆́ кѡ соблюде́нїе за́повѣди бж҃їѧ ра́зꙋмъ ᲂу҆твержда́етъ.

[в҃] Ѡ҆ любвѝ, без̾ неѧ́же нѣ́сть спасе́нїѧ.

[а҃] В ъ не́мже ᲂу҆че́нїе ѡ҆ бл҃года́ти, комꙋ́ждо по во́зрастꙋ, и҆ ѡ҆ ѿвраще́нїи любвѐ, ꙗ҆́же къ мі́рꙋ.

[г҃] Ѡ҆ лжи́выхъ бра́тїѧхъ ѿмє́тникъ ѿ бг҃а: и҆ ꙗ҆́кѡ бл҃гоче́стїе є҆́же во хрⷭ҇та̀, ѻ҆́ч҃ее и҆сповѣ́данїе: ѻ҆́ч҃ее бо славосло́вїе, сн҃ꙋ є҆́сть бг҃осло́вїе.

[а҃] В ъ не́мже ѡ҆ бж҃їи дх҃о́внѣ дарова́нїи, во ст҃ы́ни на ᲂу҆пова́нїе въ ра́зꙋмъ бж҃їй.

[в҃] Ꙗ҆́ кѡ всѧ́къ и҆́же ѡ҆ гдⷭ҇ѣ, кромѣ̀ грѣха̀ є҆́сть: согрѣша́ѧй же ѿ дїа́вола є҆́сть.

[д҃] Ѡ҆ любвѝ ꙗ҆́же ко и҆́скреннемꙋ, и҆ ѡ҆ ѻ҆бы́чаи пода́тельнѣ.

[а҃] В ъ не́мже ѡ҆ со́вѣсти бла́зѣ, сꙋ́щей въ вѣ́рѣ і҆и҃съ хрⷭ҇то́вѣ.

[в҃] Ѡ҆ разсмотре́нїи дꙋхѡ́въ, во и҆сповѣ́данїе вочеловѣ́ченїѧ гдⷭ҇нѧ.

[є҃] Ѡ҆ братолю́бїи во бл҃гоче́стїи.

[ѕ҃] Ѡ҆ бг҃осло́вїи і҆и҃совѣ въ сла́вѣ ѻ҆́ч҃и: и҆ ѡ҆ побѣ́дѣ на дїа́вола, вѣ́рою і҆и҃съ хрⷭ҇то́вою, въ жи́знь.

[з҃] Ѡ҆ под̾ѧ́тїи согрѣша́ющагѡ бра́та моли́твою, и҆ ѡ҆ несогрѣше́нїи.

[а҃] В ъ не́мже ѿмета́нїе бѣсо́вскїѧ ле́сти. (л. ѻ҃в ѡ҆б.)

Сказа́нїе собо́рнагѡ посла́нїѧ і҆ѡа́ннова пе́рвагѡ.

С їѐ посыла́етъ бл҃же́нный і҆ѡа́ннъ списа́вый ст҃о́е є҆ѵⷢ҇лїе, ᲂу҆твержда́ѧ и҆ воспомина́ѧ вѣ́ровавшымъ ᲂу҆жѐ въ гдⷭ҇а. И҆ пе́рвѣе ᲂу҆́бѡ, ꙗ҆́коже во є҆ѵⷢ҇лїи, си́це и҆ въ се́мъ посла́нїи бг҃осло́вствꙋетъ ѡ҆ бз҃ѣ сло́вѣ, сказꙋ́ѧ того̀ при́снѡ бы́ти въ бз҃ѣ, и҆ ᲂу҆чи́тъ ѻ҆ц҃а̀ свѣ́тъ бы́ти: да и҆ си́це ᲂу҆разꙋмѣ́емъ сло́ва, ꙗ҆́коже сїѧ́нїе ѿ негѡ̀ бы́ти. Бг҃осло́вствꙋѧ же повѣ́даетъ не но́во бы́ти є҆́же по на́мъ та́инство, но и҆з̾ нача́ла ᲂу҆́бѡ и҆ при́снѡ бы́ти є҆мꙋ̀: ны́нѣ же ꙗ҆́вльшеесѧ гдⷭ҇емъ, и҆́же є҆́сть жи́знь вѣ́чнаѧ, и҆ бг҃ъ и҆́стиненъ. И҆ вино́вное же прише́ствїю є҆гѡ̀ и҆ ꙗ҆вле́нїю полага́етъ глаго́лѧ, на разоре́нїе дѣлѡ́мъ дїа́вольскимъ бы́вшее сїѐ, и҆ да на́съ свободи́тъ ѿ дїа́вола и҆ сме́рти. И҆ вѣ́дати на́мъ ѻ҆ц҃а̀, и҆ того̀ сама́го сн҃а, гдⷭ҇а на́шего і҆и҃са хрⷭ҇та̀. Пи́шетъ ᲂу҆́бѡ ко всѧ́комꙋ во́зрастꙋ, къ дѣ́темъ, ко ю҆́ношамъ, къ ста́рцємъ, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ ᲂу҆́бѡ позна́нъ бы́сть, а҆ дїа́воле дѣ́йство побѣди́сѧ, про́чее ᲂу҆праздни́вшейсѧ сме́рти. Та́же про́чее во все́мъ посла́нїи ᲂу҆чи́тъ ѡ҆ любвѝ, хотѧ̀ на́съ да дрꙋгъдрꙋ́га лю́бимъ, поне́же и҆ хрⷭ҇то́съ возлюби́лъ є҆́сть на́съ. Та́же по рѧ́дꙋ сказꙋ́етъ ѡ҆ разли́чїи стра́ха и҆ любвѐ, и҆ ча̑дъ бж҃їихъ и҆ ча̑дъ дїа́волихъ: и҆ ѡ҆ грѣсѣ̀ сме́ртнѣ и҆ ѡ҆ несме́ртнѣ, и҆ ѡ҆ разли́чїи дꙋхѡ́въ. И҆ про́чее раздѣлѧ́етъ, кото́рый ᲂу҆́бѡ дх҃ъ ѿ бг҃а є҆́сть, кото́рый же льсте́чь; и҆ когда̀ ᲂу҆́бѡ познава́емсѧ ча̑да бж҃їѧ, когда́ же дїа́волѧ; и҆ ѡ҆ ко́емъ грѣсѣ̀ до́лжни є҆смы̀ моли́тисѧ ѡ҆ согрѣша́ющихъ, и҆ ѡ҆ ко́емъ не подоба́етъ моли́тисѧ; и҆ ꙗ҆́кѡ (л. ѻ҃г) не любѧ́й бли́жнѧгѡ, нѣ́сть досто́инъ хрⷭ҇тїа́нскомꙋ зва́нїю, ни мо́жетъ глаго́латисѧ хрⷭ҇то́въ: и҆ є҆дине́нїе сн҃а ко ѻ҆ц҃ꙋ̀ сказꙋ́етъ, и҆ ꙗ҆́кѡ ѿмета́ѧйсѧ сн҃а, ни ѻ҆ц҃а̀ и҆́мать. Разсꙋжда́етъ же въ посла́нїи се́мъ, глаго́лѧ: что̀ є҆́сть сво́йственно а҆нті́хрїстꙋ; бы́ти же сїѐ є҆́же глаго́лати, не бы́ти і҆и҃са самого̀ хрⷭ҇та̀: си́це сказꙋ́ѧ, ꙗ҆́кѡ не сꙋ́щꙋ ѻ҆́номꙋ, того̀ рещѝ бы́ти лжи́ва. Оу҆чи́тъ же во все́мъ посла́нїи не пренемога́ти вѣ́рꙋющымъ въ гдⷭ҇а, а҆́ще ненави́дими быва́ютъ въ мі́рѣ, но па́че ра́доватисѧ: ꙗ҆́кѡ не́нависть мі́ра ꙗ҆влѧ́етъ вѣ́рꙋющыѧ прейтѝ ѿ сегѡ̀ мі́ра, и҆ бы́ти про́чее нбⷭ҇ныѧ жи́тели. И҆ на концѣ́ же посла́нїѧ па́ки воспомина́етъ глаго́лѧ: ꙗ҆́кѡ сн҃ъ бж҃їй жи́знь вѣ́чнаѧ є҆́сть, бг҃ъ и҆́стиненъ: и҆ ꙗ҆́кѡ да семꙋ̀ рабо́тающе, храни́мъ себѐ ѿ і҆́дѡлъ. (л. ѻ҃г ѡ҆б.)

СОБО́РНОЕ ПОСЛА́НІЕ ПЕ́РВОЕ

СТ҃А́ГѠ А҆ПО́СТОЛА І҆ѠА́ННА БГ҃ОСЛО́ВА.

(заⷱ҇ ѯ҃и) [а҃] сⷯ а҃ Є҆́ же бѣ̀ ꙳ Мцⷭ҇а ма́їа въ и҃-й де́нь: Є҆́же бѣ̀ ꙳ и҆спе́рва, є҆́же слы́шахомъ, є҆́же ви́дѣхомъ ѻ҆чи́ма на́шима, є҆́же ᲂу҆зрѣ́хомъ, и҆ рꙋ́ки на́шѧ ѡ҆сѧза́ша ѡ҆ словесѝ живо́тнѣмъ: в҃ [И҆ живо́тъ ꙗ҆ви́сѧ, и҆ ви́дѣхомъ, и҆ свидѣ́тельствꙋемъ, и҆ возвѣща́емъ ва́мъ живо́тъ вѣ́чный, и҆́же бѣ̀ ᲂу҆ ѻ҆ц҃а̀, и҆ ꙗ҆ви́сѧ на́мъ.] г҃ Є҆́же ви́дѣхомъ и҆ слы́шахомъ, повѣ́даемъ ва́мъ, да и҆ вы̀ ѻ҆бще́нїе и҆́мате съ на́ми: ѻ҆бще́нїе же на́ше со ѻ҆ц҃е́мъ и҆ съ сн҃омъ є҆гѡ̀ і҆и҃сомъ хрⷭ҇то́мъ. д҃ И҆ сїѧ̑ пи́шемъ ва́мъ, да ра́дость ва́ша бꙋ́детъ и҆спо́лнена. [а҃] є҃ И҆ сїѐ є҆́сть ѡ҆бѣтова́нїе, є҆́же слы́шахомъ ѿ негѡ̀, и҆ повѣ́даемъ ва́мъ ꙗ҆́кѡ бг҃ъ свѣ́тъ є҆́сть, и҆ тмы̀ въ не́мъ нѣ́сть ни є҆ди́ныѧ. ѕ҃ А҆́ще рече́мъ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆бще́нїе и҆́мамы съ ни́мъ, и҆ во тмѣ̀ хо́димъ, лже́мъ, и҆ не твори́мъ (л. ѻ҃д) и҆́стины. з҃ А҆́ще ли же во свѣ́тѣ хо́димъ, ꙗ҆́коже са́мъ то́й є҆́сть во свѣ́тѣ, ѻ҆бще́нїе и҆́мамы дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ, и҆ кро́вь і҆и҃са хрⷭ҇та̀ сн҃а є҆гѡ̀ ѡ҆чища́етъ на́съ ѿ всѧ́кагѡ грѣха̀.

(заⷱ҇ ѯ҃ѳ) и҃ А҆́ ще рече́мъ, ꙳ Въ четверто́къ л҃д-ѧ недѣ́ли: Возлю́бленнїи, а҆́ще рече́мъ, ꙳ ꙗ҆́кѡ грѣха̀ не и҆́мамы, себѐ прельща́емъ, и҆ и҆́стины нѣ́сть въ на́съ. ѳ҃ А҆́ще и҆сповѣ́даемъ грѣхѝ на́шѧ, вѣ́ренъ є҆́сть и҆ пра́веденъ, да ѡ҆ста́витъ на́мъ грѣхѝ на́шѧ, и҆ ѡ҆чи́ститъ на́съ ѿ всѧ́кїѧ непра́вды. і҃ А҆́ще рече́мъ, ꙗ҆́кѡ не согрѣши́хомъ: лжа̀ твори́мъ є҆го̀, и҆ сло́во є҆гѡ̀ нѣ́сть въ на́съ.

сⷯ а҃ Ч а̑дца моѧ̀, сїѧ̑ пишꙋ̀ ва́мъ, да не согрѣша́ете: и҆ а҆́ще кто̀ согрѣши́тъ, хода́таѧ и҆́мамы ко ѻ҆ц҃ꙋ̀, і҆и҃са хрⷭ҇та̀ првⷣника. в҃ И҆ то́й ѡ҆чище́нїе є҆́сть ѡ҆ грѣсѣ́хъ на́шихъ: не ѡ҆ на́шихъ же то́чїю, но и҆ ѡ҆ всегѡ̀ мі́ра. [в҃] г҃ И҆ ѡ҆ се́мъ разꙋмѣ́емъ, ꙗ҆́кѡ позна́хомъ є҆го̀, а҆́ще за́пѡвѣди є҆гѡ̀ соблюда́емъ. д҃ Глаго́лѧй, ꙗ҆́кѡ позна́хъ є҆го̀, и҆ за́пѡвѣди є҆гѡ̀ не соблюда́етъ, ло́жъ є҆́сть, и҆ въ се́мъ и҆́стины нѣ́сть. є҃ И҆́же бо а҆́ще блюде́тъ сло́во є҆гѡ̀, пои́стиннѣ въ се́мъ любы̀ бж҃їѧ соверше́нна є҆́сть. ѡ҆ се́мъ разꙋмѣ́емъ, ꙗ҆́кѡ въ не́мъ є҆смы̀: ѕ҃ Глаго́лѧй въ не́мъ (л. ѻ҃д ѡ҆б.) пребыва́ти, до́лженъ є҆́сть, ꙗ҆́коже ѻ҆́нъ ходи́лъ є҆́сть, и҆ се́й та́кожде да хо́дитъ.

(заⷱ҇ ѻ҃) [в҃] з҃ В озлю́бленнїи, не за́повѣдь ꙳ Въ пѧто́къ л҃д-ѧ недѣ́ли: Возлю́бленнїи, не за́повѣдь ꙳ но́вꙋ пишꙋ̀ ва́мъ, но за́повѣдь ве́тхꙋ, ю҆́же и҆мѣ́сте и҆спе́рва: за́повѣдь ве́тха є҆́сть сло́во, є҆́же слы́шасте и҆спе́рва. и҃ Па́ки за́повѣдь но́вꙋ пишꙋ̀ ва́мъ, є҆́же є҆́сть пои́стиннѣ въ не́мъ и҆ въ ва́съ, ꙗ҆́кѡ тма̀ ми́мѡ хо́дитъ, и҆ свѣ́тъ и҆́стинный се́й сїѧ́етъ. ѳ҃ Глаго́лѧй во свѣ́тѣ бы́ти, а҆ бра́та своего̀ ненави́дитъ, во тмѣ̀ є҆́сть досе́лѣ. і҃ Любѧ́й бра́та своего̀, во свѣ́тѣ пребыва́етъ, и҆ собла́зна въ не́мъ нѣ́сть: а҃і А҆ ненави́дѧй бра́та своего̀, во тмѣ̀ є҆́сть, и҆ во тмѣ̀ хо́дитъ, и҆ не вѣ́сть ка́мѡ и҆́детъ, ꙗ҆́кѡ тма̀ ѡ҆слѣпѝ ѻ҆́чи є҆мꙋ̀. [а҃] в҃і Пишꙋ̀ ва́мъ ча́дца, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ставлѧ́ютсѧ ва́мъ грѣсѝ и҆́мене є҆гѡ̀ ра́ди. г҃і Пишꙋ̀ ва́мъ ѻ҆тцы̀, ꙗ҆́кѡ позна́сте безнача́льнаго. пишꙋ̀ ва́мъ ю҆́нѡши, ꙗ҆́кѡ побѣди́сте лꙋка́ваго. д҃і Пишꙋ̀ ва́мъ дѣ́ти, ꙗ҆́кѡ позна́сте ѻ҆ц҃а̀. писа́хъ ва́мъ ѻ҆тцы̀, ꙗ҆́кѡ позна́сте и҆ско́ннаго. писа́хъ ва́мъ ю҆́нѡши, ꙗ҆́кѡ крѣ́пцы є҆стѐ, и҆ сло́во бж҃їе въ ва́съ пребыва́етъ, и҆ побѣди́сте лꙋка́ваго. є҃і Не люби́те мі́ра, ни ꙗ҆̀же въ мі́рѣ: а҆́ще кто̀ лю́битъ мі́ръ, нѣ́сть любвѐ ѻ҆́ч҃и въ не́мъ. ѕ҃і Ꙗ҆́кѡ всѐ є҆́же въ мі́рѣ, по́хоть плотска́ѧ, и҆ по́хоть ѻ҆чи́ма, и҆ го́рдость жите́йскаѧ, нѣ́сть ѿ ѻ҆ц҃а̀, но ѡ҆ мі́ра сегѡ̀ є҆́сть. з҃і И҆ мі́ръ прехо́дитъ, и҆ по́хоть є҆гѡ̀: а҆ творѧ́й во́лю бж҃їю пребыва́етъ во вѣ́ки.

Коне́цъ пѧткꙋ̀. (л. ѻ҃є)

(заⷱ҇ ѻ҃а) [г҃] и҃і Д ѣ́ти, ꙳ Въ понедѣ́льникъ л҃є-ѧ недѣ́ли: Дѣ́ти, ꙳ послѣ́днѧѧ годи́на є҆́сть: и҆ ꙗ҆́коже слы́шасте, ꙗ҆́кѡ а҆нті́хрїстъ грѧде́тъ, и҆ ны́нѣ а҆нті́хрїсти мно́зи бы́ша: ѿ сегѡ̀ разꙋмѣва́емъ, ꙗ҆́кѡ послѣ́днїй ча́съ є҆́сть. ѳ҃і Ѿ на́съ и҆зыдо́ша, но не бѣ́ша ѿ на́съ: а҆́ще бы ѿ на́съ бы́ли, пребы́ли ᲂу҆́бѡ бы́ша съ на́ми: но да ꙗ҆вѧ́тсѧ, ꙗ҆́кѡ не сꙋ́ть всѝ ѿ на́съ. к҃ И҆ вы̀ пома́занїе и҆́мате ѿ ст҃а́гѡ, и҆ вѣ́сте всѧ̑. к҃а Не писа́хъ ва́мъ, ꙗ҆́кѡ не вѣ́сте и҆́стины, но ꙗ҆́кѡ вѣ́сте ю҆̀: и҆ ꙗ҆́кѡ всѧ́ка лжа̀ ѿ и҆́стины нѣ́сть. к҃в Кто́ є҆сть лжи́вый, то́чїю ѿмета́ѧйсѧ, ꙗ҆́кѡ і҆и҃съ нѣ́сть хрⷭ҇то́съ: се́й є҆́сть а҆нті́хрїстъ, ѿмета́ѧйсѧ ѻ҆ц҃а̀ и҆ сн҃а. к҃г Всѧ́къ ѿмета́ѧйсѧ сн҃а, ни ѻ҆ц҃а̀ и҆́мать: а҆ и҆сповѣ́даѧй сн҃а, и҆ ѻ҆ц҃а̀ и҆́мать. к҃д Вы̀ ᲂу҆́бѡ є҆́же слы́шасте и҆спе́рва, въ ва́съ да пребыва́етъ. и҆ а҆́ще въ ва́съ пребꙋ́детъ є҆́же и҆спе́рва слы́шасте, и҆ вы̀ въ сн҃ѣ и҆ ѻ҆ц҃ѣ̀ пребꙋ́дете. к҃є И҆ сїѐ є҆́сть ѡ҆бѣтова́нїе, є҆́же са́мъ ѡ҆бѣща̀ на́мъ, живо́тъ вѣ́чный. [а҃] к҃ѕ Сїѧ̑ писа́хъ ва́мъ ѡ҆ льстѧ́щихъ ва́съ: к҃з И҆ вы̀ пома́занїе є҆́же прїѧ́сте ѿ негѡ̀, въ ва́съ пребыва́етъ, и҆ не тре́бꙋете, да кто̀ ᲂу҆чи́тъ вы̀: но ꙗ҆́кѡ то̀ са́мо пома́занїе ᲂу҆чи́тъ вы̀ ѡ҆ все́мъ, и҆ и҆́стинно є҆́сть, и҆ нѣ́сть ло́жно: и҆ ꙗ҆́коже наꙋчѝ ва́съ, пребыва́йте въ не́мъ. к҃и И҆ ны́нѣ ча̑дца, пребыва́йте въ не́мъ, да є҆гда̀ ꙗ҆ви́тсѧ, и҆́мамы дерзнове́нїе, и҆ не посрами́мсѧ ѿ негѡ̀ въ прише́ствїи є҆гѡ̀. к҃ѳ А҆́ще вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ пра́ведникъ є҆́сть, разꙋмѣ́йте, ꙗ҆́кѡ всѧ́къ творѧ́й пра́вдꙋ, ѿ негѡ̀ роди́сѧ. (л. ѻ҃є ѡ҆б.)

сⷯ а҃ В и́дите, каковꙋ̀ любо́вь да́лъ є҆́сть ѻ҆ц҃ъ на́мъ, да ча̑да бж҃їѧ нарече́мсѧ, и҆ є҆смы̀: сегѡ̀ ра́ди мі́ръ не зна́етъ на́съ, занѐ не позна̀ є҆гѡ̀. в҃ Возлю́бленнїи, ны́нѣ ча̑да бж҃їѧ є҆смы̀, и҆ не ᲂу҆̀ ꙗ҆ви́сѧ, что̀ бꙋ́демъ: вѣ́мы же, ꙗ҆́кѡ є҆гда̀ ꙗ҆ви́тсѧ, подо́бни є҆мꙋ̀ бꙋ́демъ, и҆ ᲂу҆́зримъ є҆го̀, ꙗ҆́коже є҆́сть. г҃ И҆ всѧ́къ и҆мѣ́ѧй наде́ждꙋ сїю̀ на́нь, ѡ҆чища́етъ себѐ, ꙗ҆́коже ѻ҆́нъ чи́стъ є҆́сть. [в҃] д҃ Всѧ́къ творѧ́й грѣ́хъ, и҆ беззако́нїе твори́тъ: и҆ грѣ́хъ є҆́сть беззако́нїе. є҃ И҆ вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́нъ ꙗ҆ви́сѧ, да грѣхѝ на́шѧ во́з̾метъ и҆ грѣха̀ въ не́мъ нѣ́сть. ѕ҃ Всѧ́къ и҆́же въ не́мъ пребыва́ѧй, не согрѣша́етъ: всѧ́къ согрѣша́ѧй, не ви́дѣ є҆гѡ̀, ни позна̀ є҆гѡ̀. з҃ Ча́дца, никто́же да льсти́тъ ва́съ: творѧ́й пра́вдꙋ, пра́ведникъ є҆́сть, ꙗ҆́коже ѻ҆́нъ пра́веденъ є҆́сть. и҃ Творѧ́й грѣ́хъ, ѿ дїа́вола є҆́сть, ꙗ҆́кѡ и҆спе́рва дїа́волъ согрѣша́етъ. сегѡ̀ ра́ди ꙗ҆ви́сѧ сн҃ъ бж҃їй, да разрꙋши́тъ дѣла̀ дїа́волѧ. (пѧⷦ҇) ѳ҃ Всѧ́къ рожде́нный ѿ бг҃а, грѣха̀ не твори́тъ, ꙗ҆́кѡ сѣ́мѧ є҆гѡ̀ въ не́мъ пребыва́етъ: и҆ не мо́жетъ согрѣша́ти, ꙗ҆́кѡ ѿ бг҃а рожде́нъ є҆́сть. і҃ Сегѡ̀ ра́ди ꙗ҆вле́на сꙋ́ть ча́да бж҃їѧ, и҆ ча́да дїа́волѧ.

(заⷱ҇ ѻ҃в) Всѧ́къ ꙳ Во вто́рникъ л҃є-ѧ недѣ́ли: Возлю́бленнїи, всѧ́къ ꙳ не творѧ́й пра́вды, нѣ́сть ѿ бг҃а, и҆ не любѧ́й бра́та своегѡ̀. а҃і Ꙗ҆́кѡ сѐ є҆́сть завѣща́нїе, (л. ѻ҃ѕ) є҆́же слы́шасте и҆спе́рва, да лю́бимъ дрꙋгъдрꙋ́га: [д҃] в҃і Не ꙗ҆́коже ка́їнъ ѿ лꙋка́вагѡ бѣ̀, и҆ закла̀ бра́та своего̀: за кꙋ́ю винꙋ̀ закла̀ є҆го̀; ꙗ҆́кѡ дѣла̀ є҆гѡ̀ лꙋка́ва бѣ́ша, а҆ бра́та є҆гѡ̀ пра́вєдна. г҃і Не чꙋди́тесѧ бра́тїе моѧ̀, а҆́ще ненави́дитъ ва́съ мі́ръ. д҃і Мы̀ вѣ́мы, ꙗ҆́кѡ преидо́хомъ ѿ сме́рти въ живо́тъ, ꙗ҆́кѡ лю́бимъ бра́тїю: не любѧ́й бо бра́та, пребыва́етъ въ сме́рти. є҃і Всѧ́къ ненави́дѧй бра́та своего̀, человѣкоꙋбі́йца є҆́сть: и҆ вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ всѧ́къ человѣкоꙋбі́йца не и҆́мать живота̀ вѣ́чнагѡ въ себѣ̀ пребыва́юща. ѕ҃і Ѡ҆ се́мъ позна́хомъ любо́вь, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́нъ по на́съ дꙋ́шꙋ свою̀ положѝ: и҆ мы̀ до́лжни є҆смы̀ по бра́тїи дꙋ́шы полага́ти. з҃і И҆́же ᲂу҆̀бо и҆́мать бога́тство мі́ра сегѡ̀, и҆ ви́дитъ бра́та своего̀ тре́бꙋюща, и҆ затвори́тъ ᲂу҆тро́бꙋ свою̀ ѿ негѡ̀, ка́кѡ любы̀ бж҃їѧ пребыва́етъ въ не́мъ; и҃і Ча́дца моѧ̀, не лю́бимъ сло́вомъ, нижѐ ѧ҆зы́комъ, но дѣ́ломъ и҆ и҆́стиною. ѳ҃і И҆ ѡ҆ се́мъ разꙋмѣ́емъ, ꙗ҆́кѡ ѿ и҆́стины є҆смы̀, и҆ пред̾ ни́мъ смирѧ́емъ сердца̀ на́ша: к҃ Занѐ а҆́ще зазира́етъ на́мъ се́рдце на́ше, ꙗ҆́кѡ бо́лїй є҆́сть бг҃ъ се́рдца на́шегѡ, и҆ вѣ́сть всѧ̑.

(заⷱ҇ ѻ҃г) [а҃] к҃а В озлю́бленнїи, а҆́ще се́рдце на́ше ꙳ Въ сре́дꙋ л҃є-ѧ недѣ́ли: Возлю́бленнїи, а҆́ще се́рдце на́ше ꙳ Сїе́ же и҆ на вече́рни бг҃осло́вꙋ, чте́нїе а҃. не за́зритъ на́мъ, дерзнове́нїе и҆́мамы къ бг҃ꙋ: к҃в И҆ є҆гѡ́же а҆́ще про́симъ, прїе́млемъ ѿ негѡ̀: ꙗ҆́кѡ за́пѡвѣди є҆гѡ̀ (л. ѻ҃ѕ ѡ҆б.) соблюда́емъ, и҆ ᲂу҆гѡ́днаѧ пред̾ ни́мъ твори́мъ. к҃г И҆ сїѧ̀ є҆́сть за́повѣдь є҆гѡ̀, да вѣ́рꙋемъ во и҆́мѧ сн҃а є҆гѡ̀ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, и҆ лю́бимъ дрꙋгъдрꙋ́га, ꙗ҆́коже да́лъ є҆́сть за́повѣдь на́мъ. к҃д И҆ соблюда́ѧй за́пѡвѣди є҆гѡ̀, въ не́мъ пребыва́етъ, и҆ то́й въ не́мъ: и҆ ѡ҆ се́мъ разꙋмѣ́емъ, ꙗ҆́кѡ пребыва́етъ въ на́съ, ѿ дх҃а, є҆го́же да́лъ є҆́сть на́мъ.

[в҃] сⷯ а҃ В озлю́бленнїи, не всѧ́комꙋ дꙋ́хꙋ вѣ́рꙋйте, но и҆скꙋша́йте дꙋ́хи, а҆́ще ѿ бг҃а сꙋ́ть: ꙗ҆́кѡ мно́зи лжепроро́цы и҆зыдо́ша въ мі́ръ. в҃ Ѡ҆ се́мъ познава́йте дх҃а бж҃їѧ, и҆ дꙋ́ха ле́стча: всѧ́къ дх҃ъ, и҆́же и҆сповѣ́дꙋетъ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ во пло́ти прише́дша, ѿ бг҃а є҆́сть. г҃ И҆ всѧ́къ дꙋ́хъ, и҆́же не и҆сповѣ́дꙋетъ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ во пло́ти прише́дша, ѿ бг҃а нѣ́сть: и҆ се́й є҆́сть а҆нті́хрїстовъ, є҆го́же слы́шасте, ꙗ҆́кѡ грѧде́тъ, и҆ ны́нѣ въ мі́рѣ є҆́сть ᲂу҆жѐ. д҃ Вы̀ ѿ бг҃а є҆стѐ ча́дца, и҆ побѣди́сте тѣ́хъ: ꙗ҆́кѡ бо́лїй є҆́сть и҆́же въ ва́съ, не́жели и҆́же въ мі́рѣ. є҃ Ѻ҆нѝ ѿ мі́ра сꙋ́ть, сегѡ̀ ра́ди ѿ мі́ра глаго́лютъ, и҆ мі́ръ тѣ́хъ послꙋ́шаетъ. ѕ҃ Мы̀ ѿ бг҃а є҆смы̀: и҆́же зна́етъ бг҃а, послꙋ́шаетъ на́съ: и҆ и҆́же нѣ́сть ѿ бг҃а, не послꙋ́шаетъ на́съ. ѡ҆ се́мъ познава́емъ дх҃а и҆́стины, и҆ дꙋ́ха ле́стча.

Коне́цъ средѣ̀, и҆ паремїѝ пе́рвой.

[є҃] з҃ В озлю́бленнїи, возлю́бимъ дрꙋгъдрꙋ́га, ꙗ҆́кѡ любы̀ ѿ бг҃а є҆́сть: и҆ всѧ́къ любѧ́й, ѿ бг҃а рожде́нъ є҆́сть, и҆ зна́етъ бг҃а. и҃ А҆ не любѧ́й, не позна̀ бг҃а: ꙗ҆́кѡ (л. ѻ҃з) бг҃ъ любы̀ є҆́сть. ѳ҃ Ѡ҆ се́мъ ꙗ҆ви́сѧ любы̀ бж҃їѧ въ на́съ, ꙗ҆́кѡ сн҃а своего̀ є҆диноро́днаго посла̀ бг҃ъ въ мі́ръ, да жи́ви бꙋ́демъ и҆́мъ. і҃ Ѡ҆ се́мъ є҆́сть любы̀, не ꙗ҆́кѡ мы̀ возлюби́хомъ бг҃а, но ꙗ҆́кѡ то́й возлюбѝ на́съ, и҆ посла̀ сн҃а своего̀ ѡ҆чище́нїе ѡ҆ грѣсѣ́хъ на́шихъ.

(заⷱ҇) а҃і В озлю́бленнїи, ꙳ Паремїа̀ втора́ѧ: Возлю́бленнїи ꙳ а҆́ще си́це возлюби́лъ є҆́сть на́съ бг҃ъ, и҆ мы̀ до́лжни є҆смы̀ дрꙋгъдрꙋ́га люби́ти.

(заⷱ҇) [ѕ҃] в҃і Б г҃а ꙳꙳ Септе́мврїа к҃ѕ: Возлю́бленнїи, бг҃а ꙳꙳ никто́же нигдѣ́же ви́дѣ. а҆́ще дрꙋгъдрꙋ́га лю́бимъ, бг҃ъ въ на́съ пребыва́етъ, и҆ любы̀ є҆гѡ̀ соверше́нна є҆́сть въ на́съ. г҃і Ѡ҆ се́мъ разꙋмѣ́емъ, ꙗ҆́кѡ въ не́мъ пребыва́емъ, и҆ то́й въ на́съ, ꙗ҆́кѡ ѿ дх҃а своегѡ̀ да́лъ є҆́сть на́мъ. д҃і И҆ мы̀ ви́дѣхомъ и҆ свидѣ́тельствꙋемъ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆ц҃ъ посла̀ сн҃а сп҃си́телѧ мі́рꙋ: є҃і И҆́же а҆́ще и҆сповѣ́сть, ꙗ҆́кѡ і҆и҃съ є҆́сть сн҃ъ бж҃їй, бг҃ъ въ не́мъ пребыва́етъ, и҆ то́й въ бз҃ѣ. ѕ҃і И҆ мы̀ позна́хомъ и҆ вѣ́ровахомъ любо́вь, ю҆́же и҆́мать бг҃ъ въ на́съ. бг҃ъ любы̀ є҆́сть, и҆ пребыва́ѧй въ любвѝ, въ бз҃ѣ пребыва́етъ, и҆ бг҃ъ въ не́мъ пребыва́етъ.

Коне́цъ паремїѝ второ́й.

з҃і Ѡ҆ се́мъ соверша́етсѧ любы̀ съ на́ми, да дерзнове́нїе и҆́мамы въ де́нь сꙋ́дный: занѐ ꙗ҆́коже ѻ҆́нъ є҆́сть, и҆ мы̀ є҆смы̀ въ мі́рѣ се́мъ. и҃і Стра́ха нѣ́сть въ любвѝ, но соверше́нна любы̀ во́нъ и҆згонѧ́етъ стра́хъ: ꙗ҆́кѡ (л. ѻ҃з ѡ҆б.) стра́хъ мꙋ́кꙋ и҆́мать: боѧ́йсѧ же, не соверши́сѧ въ любвѝ. ѳ҃і Мы̀ лю́бимъ є҆го̀, ꙗ҆́кѡ то́й пе́рвѣе возлюби́лъ є҆́сть на́съ.

(заⷱ҇ ѻ҃д) к҃ А҆́ ще ꙳ Въ четверто́къ л҃є- ѧ недѣ́ли: Возлю́бленнїи, а҆́ще ꙳ Сїе́ же и҆ паремїа̀ тре́тїѧ. кто̀ рече́тъ, ꙗ҆́кѡ люблю̀ бг҃а, а҆ бра́та своего̀ ненави́дитъ, ло́жъ є҆́сть: и҆́бо не любѧ́й бра́та своегѡ̀, є҆го́же ви́дѣ, бг҃а, є҆гѡ́же не ви́дѣ, ка́кѡ мо́жетъ люби́ти; к҃а И҆ сїю̀ за́повѣдь и҆́мамы ѿ негѡ̀, да любѧ́й бг҃а, лю́битъ и҆ бра́та своего̀.

сⷯ а҃ В сѧ́къ вѣ́рꙋѧй, ꙗ҆́кѡ і҆и҃съ є҆́сть хрⷭ҇то́съ, ѿ бг҃а рожде́нъ є҆́сть: и҆ всѧ́къ любѧ́й ро́ждшаго, лю́битъ и҆ рожде́ннаго ѿ негѡ̀. в҃ Ѡ҆ се́мъ вѣ́мы, ꙗ҆́кѡ лю́бимъ ча̑да бж҃їѧ, є҆гда̀ бг҃а лю́бимъ и҆ за́пѡвѣди є҆гѡ̀ соблюда́емъ. г҃ Сїѧ́ бо є҆́сть любы̀ бж҃їѧ, да за́пѡвѣди є҆гѡ̀ соблюда́емъ, и҆ за́пѡвѣди є҆гѡ̀ тѧ́жки не сꙋ́ть. д҃ Ꙗ҆́кѡ всѧ́къ рожде́нный ѿ бг҃а, побѣжда́етъ мі́ръ: и҆ сїѧ̀ є҆́сть побѣ́да побѣ́ждшаѧ мі́ръ, вѣ́ра на́ша. є҃ Кто̀ є҆́сть побѣжда́ѧй мі́ръ, то́кмѡ вѣ́рꙋѧй, ꙗ҆́кѡ і҆и҃съ є҆́сть сн҃ъ бж҃їй;

Коне́цъ паремїѝ г҃.

ѕ҃ Се́й є҆́сть прише́дый водо́ю и҆ кро́вїю и҆ дх҃омъ, і҆и҃съ хрⷭ҇то́съ, не водо́ю то́чїю, но водо́ю и҆ кро́вїю: и҆ дх҃ъ є҆́сть свидѣ́тельствꙋѧй, ꙗ҆́кѡ дх҃ъ є҆́сть и҆́стина. (л. ѻ҃и) з҃ Ꙗ҆́кѡ трїѐ сꙋ́ть свидѣ́тельствꙋющїи на нб҃сѝ, ѻ҆ц҃ъ, сло́во, и҆ ст҃ы́й дх҃ъ: и҆ сі́и трѝ є҆ди́но сꙋ́ть. и҃ И҆ трїѐ сꙋ́ть свидѣ́тельствꙋющїи на землѝ, дх҃ъ и҆ вода̀, и҆ кро́вь: и҆ трїѐ во є҆ди́но сꙋ́ть. ѳ҃ А҆́ще свидѣ́тельство человѣ́ческое прїе́млемъ, свидѣ́тельство бж҃їе бо́ле є҆́сть: ꙗ҆́кѡ сїѐ є҆́сть свидѣ́тельство бж҃їе, є҆́же свидѣ́тельствова ѡ҆ сн҃ѣ свое́мъ. і҃ Вѣ́рꙋѧй въ сн҃а бж҃їѧ, и҆́мать свидѣ́тельство въ себѣ̀: не вѣ́рꙋѧй бг҃ови, лжа̀ сотвори́лъ є҆́сть є҆го̀, ꙗ҆́кѡ не вѣ́рова во свидѣ́тельство, є҆́же свидѣ́тельствова бг҃ъ ѡ҆ сн҃ѣ свое́мъ. а҃і И҆ сїѐ є҆́сть свидѣ́тельство, ꙗ҆́кѡ живо́тъ вѣ́чный да́лъ є҆́сть на́мъ бг҃ъ, и҆ се́й живо́тъ въ сн҃ѣ є҆гѡ̀ є҆́сть. в҃і И҆мѣ́ѧй сн҃а бж҃їѧ, и҆́мать живо́тъ: а҆ не и҆мѣ́ѧй сн҃а бж҃їѧ, живота̀ не и҆́мать. г҃і Сїѧ̑ писа́хъ ва́мъ вѣ́рꙋющымъ во и҆́мѧ сн҃а бж҃їѧ, да вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ живо́тъ вѣ́чный и҆́мате, и҆ да вѣ́рꙋете во и҆́мѧ сн҃а бж҃їѧ. д҃і И҆ сїѐ є҆́сть дерзнове́нїе, є҆́же и҆́мамы къ немꙋ̀, ꙗ҆́кѡ а҆́ще чесѡ̀ про́симъ по во́ли є҆гѡ̀, послꙋ́шаетъ на́съ. є҃і И҆ а҆́ще вѣ́мы, ꙗ҆́кѡ послꙋ́шаетъ на́съ, є҆́же а҆́ще про́симъ, вѣ́мы, ꙗ҆́кѡ и҆́мамы прошє́нїѧ, и҆́хже проси́хомъ ѿ негѡ̀. [з҃] ѕ҃і А҆́ще кто̀ ᲂу҆́зритъ бра́та своего̀ согрѣша́юща грѣ́хъ не къ сме́рти, да про́ситъ, и҆ да́стъ є҆мꙋ̀ живо́тъ, согрѣша́ющымъ не къ сме́рти. є҆́сть грѣ́хъ къ сме́рти: не ѡ҆ то́мъ глаго́лю, да мо́литсѧ. з҃і Всѧ́ка непра́вда грѣ́хъ є҆́сть, и҆ є҆́сть грѣ́хъ не къ сме́рти. и҃і Вѣ́мы, ꙗ҆́кѡ всѧ́къ рожде́нный ѿ бг҃а не согрѣша́етъ: но рожде́нный ѿ бг҃а блюде́тъ себѐ, и҆ лꙋка́вый не прикаса́етсѧ є҆мꙋ̀. ѳ҃і Вѣ́мы, ꙗ҆́кѡ ѿ бг҃а є҆смы̀, и҆ мі́ръ ве́сь во ѕлѣ̀ лежи́тъ. к҃ Вѣ́мы (л. ѻ҃и ѡ҆б.) же, ꙗ҆́кѡ сн҃ъ бж҃їй прїи́де, и҆ да́лъ є҆́сть на́мъ свѣ́тъ и҆ ра́зꙋмъ, да позна́емъ бг҃а и҆́стиннаго, и҆ да бꙋ́демъ во и҆́стиннѣмъ сн҃ѣ є҆гѡ̀ і҆и҃сѣ хрⷭ҇тѣ̀: се́й є҆́сть и҆́стинный бг҃ъ, и҆ живо́тъ вѣ́чный. [а҃] к҃а Ча̑дца, храни́те себѐ ѿ тре́бъ і҆́дѡльскихъ. а҆ми́нь.

Коне́цъ собо́рнагѡ посла́нїѧ і҆ѡа́ннова пе́рвагѡ, и҆мꙋ́щагѡ въ себѣ̀ гла́въ є҃: зача̑лъ цр҃ко́вныхъ з҃: стїхѡ́въ р҃є: знамена́нїй че́рныхъ з҃: послѣ́дꙋющихъ и҆̀мъ червле́ныхъ и҃.

Источник: Апостол : богослужебный (церковнославянский шрифт) / Москва : Издательство Московской Патриархии. – 2001. – 528 с. ISBN 5-7902-0123-7

Источник

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *